Новини
Прийшовши на землю, Христос не ховався від людей. Він був серед них, говорив до всіх, входив у людське життя без страху і відстороненості. Але Його слово знаходило відгук лише в тих серцях, які були готові його прийняти.У сьогоднішньому Євангелії ми бачимо Христа за трапезою зі старшим серед митників — Закхеєм. У тогочасній юдейській спільноті митників зневажали, адже вони зрікалися свого народу і служили Римській імперії, збираючи податки зі своїх же співвітчизників. Закхей був людиною, яку не любили, не поважали і вважали негідною Божої уваги.
Та в його серці жило тихе, але щире бажання — побачити Ісуса, почути живе слово Божє. Через натовп він не міг наблизитися, його зневажали і відштовхували ті, хто вважав себе праведними і вчителями народу. І тоді Закхей піднімається на дерево — робить, можливо, смішний і принизливий крок, але крок назустріч Богові.І Христос, бачачи це прагнення, Сам зупиняється, Сам піднімає очі і Сам входить у дім того, кого всі вважали грішником. Для людей це було великим здивуванням: Бог входить не до тих, хто лише називає себе праведниками, а знаходить праведність у серці того, кого суспільство відкинуло.
Зустріч із Христом змінює Закхея. Не страх і не осуд, а любов і жива присутність Бога народжують у ньому покаяння.
Він допомагає бідним, відшкодовує скривдженим і робить це не з примусу, а від щирого серця. Саме так Бог знає кожного з нас особисто і діє через наше життя у світі — тихо, але по-справжньому.
І ця дія Божа потребує відповіді людини. Іноді достатньо лише одного — мати в собі Закхеєве бажання зустріти Бога, зробити крок назустріч Йому, навіть якщо він здається незручним чи незрозумілим. А все інше Господь зробить Сам.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 29
ПЦУ
