У День пам’яті та перемоги над нацизмом цивілізований світ вшановує мільйони людей, чиї життя забрала Друга світова війна. Для України ця дата має глибокий і надзвичайно болючий зміст, адже наша земля і наш народ, які надзвичайно важко постраждали тоді, нині знову переживають жахіття війни.

Ціну миру ми знаємо не з підручників. Вона написана сльозами матерів, зруйнованими домівками, іменами полеглих Героїв та невинно вбитих мирних людей. І тепер Україна знову стала щитом для Європи, стримуючи кровожерливу російську агресію, що несе лицемірство, ненависть, насильство і смерть. Історія вже показувала, до чого призводять тоталітарні режими, зневага до свободи та людської гідності. Але коли зло не отримує належної відповіді, воно повертається – під іншими прапорами, з новими гаслами, та з тією ж метою: підкорювати, руйнувати й убивати. Саме тому боротьба України – боротьба не лише за власну незалежність, а й за право народів жити у свободі та безпеці, за те, що зло має бути викрите, зупинене, покаране.

Дні пам’яті та примирення – не про забуття і не про мовчазне прийняття несправедливості. Вони нагадують про цінність правди, про відповідальність за скоєну кривду і про те, що справжній мир неможливий без справедливості. Не можна говорити про примирення там, де тривають убивства, руйнування і страждання людей.

Сьогодні ми молитовно згадуємо всіх полеглих у війнах – минулих і теперішній. Воїнів і мирних жителів, дорослих і дітей, усіх, чиї життя обірвала жорстокість війни. Їхня пам’ять – наш обов’язок, заклик совісті та нагадування про те, наскільки дорогою є людська свобода.

Нехай Господь упокоїть душі всіх невинно загиблих, укріпить тих, хто боронить Україну, і дарує нашому народові сили пройти цей важкий шлях до справедливого миру. Вічна та світла пам’ять полеглим!

#Церква_з_тобою